<<
>>

Предмет "Історія первісного суспільства" та його місце в системі наук.

Історія людства - це ряд послідовно змінюючих одна одного суспільно-економічних формацій: первіснообщинна, рабовласницька, феодальна, капіталістична, соціалістична, комуністична та ін.

Термін "історія" - грецького походження. В давнину так називали спеціальні твори, що складалися на основі попередніх спостережень або досліджень тих чи інших подій та явищ. У наш час в українській мові термін "історія" має декілька значень. У побуті ми часто використовуємо цей термін для визначення різних пригод або подій, що трапилися з нами в повсякденному житті. Неоднозначний він і в науці. В широкому значенні він застосовується як історія розвитку Землі, її флори і фауни. В такому узагальненому вигляді - це наука про процес розвитку взагалі. Вужче і конкретніше термін "історія" вживається для визначення науки, яка досліджує процес та закономірності розвитку людського суспільства.

В системі наук про людське суспільство вирізняється на­ука, об'єктом дослідження якої є давнє минуле. Тому здебільшого термін "історія" ми вживаємо відносно подій минулих. Типовим є вислів "це вже історія", тобто подія яка вже пройшла, минула. У цьому контексті історія - це наука, яка вивчає минуле людського суспільства.

В свою чергу історія як наука, є галуззю знань із значною внутрішньою диференціацією. Не втрачаючи своєї цілісності, вона ділиться на низку галузей, які мають свою, іноді досить виражену, специфіку. Так, всесвітня історія складається з кількох, відносно самостійних частин, що відповідають передовсім історичним епохам: історія первісного суспільства,

історія стародавнього світу, історія середніх віків, нова та новітня історія.

Серед зазначених підрозділів всесвітньої історії первісна історія досліджує найдавніші етапи виникнення і розвитку людства, іншими словами, вона започатковує вивчення істо­ричного процесу як такого.

Предмет історії первісного суспільства вивчає першу найдавнішу стадію людства на протязі від 2 млн. р. до початку ранніх цивілізацій (до 3-х - 1 тис. р. до н.е.) його формування і становлення, господарську, громадську та культурно-духовну діяльність у праобщині, родовій і сусідській общині, проблеми кризи й загибелі первісного суспільства і шляхи переходу до ранніх цивілізацій.

Отже, предметом дослідження історії первісного суспільства, є початковий період історії людства з часу виникнення самої людини і суспільства, до створення перших політичних (державних) структур.

З огляду на вищенаведене підсумуємо, що історія первісного суспільства вивчає походження людини, зародження і первинний розвиток його господарської і суспільної діяльності, виникнення і перші кроки його матеріальної і духовної культури.

Головним завданням історії первісного суспільства є встановлення основних особливостей первіснообщинного устрою, виявлення загальних закономірностей його становлення, розквіту і розпаду, вивчення умов і форм його перетворення в класове суспільство.

Метою дослідження історії первісного суспільства є реконструкція конкретних форм розвитку суспільства на початковій стадії та пошук закономірностей їхнього розвитку.

Об'єктом вивчення первісної історії є становлення фізичного типу людини, виникнення та розвиток виробництва, формування суспільства та різноманітних його структур на ранніх етапах (праобщини, общини, сім'ї, роду, племені тощо), поява приватної власності та форм її накопичення, держави та політичної влади.

Започатковуючи вивчення історичного процесу, первісна історія передусім має з'ясувати низку питань, пов'язаних із становленням перших інститутів людського суспільства та різноманітними явищами людського повсякденного буття, значна

частина яких не втратила своєї актуальності і в наш час. Досить зазначити, що в ті часи людина поряд із забезпеченням себе знаряддями праці та їжею, підкорює таку могутню силу, як вогонь, обладнує житло і запалює у ньому вогнище.

Цей осередок людської життєдіяльності й на сьогодні залишається важливою структурою сучасного суспільства. В первісну епоху людина також уперше виготовляє одяг і відкриває для себе землеробство та скотарство. Без цих надбань взагалі неможливо уявити собі сучасні цивілізації. Витоки мистецтва, релігії, міфології та цілої низки різноманітних раціональних знань, таких як лічба, психо- і фітотерапія, календар, металургія тощо, сягають теж у первісне суспільство. Перелік інститутів і явищ з нашого сьогоднішнього життя, які виникли в первісності, можна продовжити (шлюб і сім'я, мораль та етика, обмін, розподіл праці і приватна власність, управління і влада і т.д.), але не в цьому справа. Без з'ясування витоків указаних та багатьох інших елементів матеріальної, духовної і соціальної культури неможливо правильно уявити їх подальший розвиток і місце в історичному надбанні. У цьому й по­лягає пізнавальне значення первісної історії.

Однак визначення історії первісного суспільства як роз­ділу історичної науки не є загальноприйнятим у світовій на­уковій практиці. Так, у сучасній американській і англійській науці первісна історія розглядається як розділ соціальної або культурної антропології, а іноді антропології взагалі — в широкому розумінні цієї галузі науки як дослідження людини, включаючи всі аспекти її буття: біологічний, психологічний, соціальний. Таке широке розуміння антропології було започатковане ще в XIX ст. В той час пріоритет у формуванні уявлень про походження людини і суспільства, а також про їхній розвиток на початковому етапі існування, належав природознавцям (біологам, антропологам, геологам тощо). Такі науки, як первісна археологія та етнологія, матеріали яких згодом стали основною джерельною базою історії первісного суспільства, самі зароджувалися тоді в системі природничих наук або під їхнім безпосереднім впливом.

У той же час виникло й визначення історії первісного суспільства як "доісторії". Згодом, у залежності від напрямку дослідження, для визначення первісної історії з'явилися такі терміни, як "передісторія", "преісторія", "протоісторія", "праісторія""параісторія", "етноісторія". Не вдаючись до

тонкощів змістового навантаження цих термінів, котрі дуже часто просто змішуються дослідниками і вживаються на рівні синонімів, зазначимо лише, що всі ці терміни, як і термін "доісторія", вживались і вживаються нині для протиставлення дописемної і писемної історії. При цьому найчастіше "доісторія" ототожнюється або з первісною археологією, або з етнологією, або з антропологією і протиставляється суто історії.

2.

<< | >>
Источник: Історія первісного суспільства: навчально-методичний посібник для студентів історичного факультету денної форми навчання / О.Л. Баженов. - Кам’янець-Подільський,2014. - 296 с.. 2014

Еще по теме Предмет "Історія первісного суспільства" та його місце в системі наук.:

  1. Історія первісного суспільства: навчально-методичний посібник для студентів історичного факультету денної форми навчання / О.Л. Баженов. - Кам’янець-Подільський,2014. - 296 с., 2014
  2. Наймушина Анна Николаевна. Диффузия культуры как предмет социально-философского исследования (на примере диффузии Анимэ в России). Диссертация. ИГТУ им. М.Т. Калашникова, 2015
  3. Михайло Грушевсъкий. Всесвітря історія. Приладжена до програми вищих початкових шкіл і низших клас шкіл сепедних Київ 1920 р. Друкарня J. N. Vej,nay. Wien, Canisinsgasse 8 - 10, 1920
  4. Флейшер Екатерина Андреевна. ОСНОВЫ ПРЕЦЕДЕНТНОСТИ ИМЕНИ СОБСТВЕННОГО. Д И С С Е Р Т А Ц И Я на соискание ученой степени кандидата филологических наук. СПбГУ, 2014
  5. ЧАРУМАНИ КАБУН. РОЛЬ АТЭС В ИНТЕГРАЦИОННОЙ СТРАТЕГИИ РОССИИ В АТР. ДИССЕРТАЦИЯ на соискание ученой степени кандидата политических наук, 2015
  6. Кононенко Виктор Михайлович. РАЗВИТИЕ ВЫСШЕГО ОБРАЗОВАНИЯ НА ЮГЕ РОССИИ (20-90-е годы XX века). Диссертация на соискание ученой степени доктора исторических наук., 2006
  7. КАРПОВА Дарья Николаевна. РИСКИ НЕПРЕРЫВНОЙ ОНЛАЙН-КОММУНИКАЦИИ: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГИЧЕСКИЕ ПОДХОДЫ К ИЗУЧЕНИЮ. Диссертация на соискание степени кандидата социологических наук., 2016
  8. Ломакина Ирина Сергеевна. СТАНОВЛЕНИЕ И РАЗВИТИЕ ОБЩЕГО ОБРАЗОВАТЕЛЬНОГО ПРОСТРАНСТВА ЕВРОПЕЙСКОГО СОЮЗА. Диссертация на соискание ученой степени доктора педагогических наук, 2016
  9. Швецов Александр Алексеевич. Луис Фишер и советско-американские отношения первой половины XX века. Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук., 2015
  10. Гнедых Дарья Сергеевна. ЭФФЕКТИВНОСТЬ УСВОЕНИЯ УЧЕБНОЙ ИНФОРМАЦИИ СТУДЕНТАМИ В УСЛОВИЯХ ЭЛЕКТРОННОГО ОБУЧЕНИЯ. Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук, СПбГУ., 2015
  11. ЖУКОВСКАЯ ЕВГЕНИЯ ЕВГЕНЬЕВНА. УПРАВЛЕНИЕ РИСКАМИ В ИНФОРМАЦИОННОЙ ПОЛИТИКЕ ИНСТИТУТА ЦЕРКВИ (НА ПРИМЕРЕ МОСКОВСКОГО ПАТРИАРХАТА). Диссертация на соискание ученой степени кандидата социологических наук., 2016